Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

все, как всегда

  • 1 всегда

    всегда́
    ĉiam, ĉiutempe;
    \всегдашний ĉiama, konstanta;
    kutima (обычный).
    * * *
    нареч.
    siempre; en todo tiempo ( во все времена); constantemente ( постоянно); por siempre, perpetuamente ( вечно)

    как всегда́ — como siempre

    * * *
    нареч.
    siempre; en todo tiempo ( во все времена); constantemente ( постоянно); por siempre, perpetuamente ( вечно)

    как всегда́ — como siempre

    * * *
    adv
    gener. siempre

    Diccionario universal ruso-español > всегда

  • 2 всегда

    toujours; de tout temps ( во все времена)

    она всегда́ приве́тлива — elle est toujours aimable

    как всегда́ — comme toujours

    * * *
    adv
    gener. d'habitude, de tout temps, depuis toujours, en tout temps, invariablement, toujours

    Dictionnaire russe-français universel > всегда

  • 3 как

    как I
    нареч. kiel;
    \как пожива́ете? kiel vi fartas?;
    \как жа́рко! kia varmego!;
    \как он э́то сде́лал? kiel li faris tion?;
    \как вас зову́т? kiel vi estas nomata?;
    ♦ \как ни... kiel ajn...;
    \как ни стара́йтесь... kiel ajn vi penu...;
    \как бы то ни бы́ло kiel ajn ĝi estu;
    вот \как! jen kiel!;
    \как знать! kiu scias!;
    \как когда́ tio dependas de multaj kaŭzoj.
    --------
    как II
    союз 1. (при сравнении) kiel;
    он сде́лал, \как вы ему́ сказа́ли li faris, kiel vi diris al li;
    широ́кий \как мо́ре vasta kiel maro;
    \как..., так и... tiel... kiel...;
    \как а́рмия, так и флот tiel armeo, kiel ŝiparo;
    2. (о времени): по́сле того́ \как, с тех пор \как post kiam;
    в то вре́мя \как dum;
    3. (что) ke;
    я ви́дел, \как она́ ушла́ mi vidis, ke ŝi foriris, mi vidis ŝin foriri;
    ♦ \как ви́дно verŝajne;
    \как наприме́р kiel ekzemple;
    \как раз ĝuste;
    \как бу́дто kvazaŭ;
    \как вдруг kaj subite.
    * * *
    1) нареч. вопр., воскл. cómo; qué

    как он э́то сде́лал? — ¿cómo ha hecho esto?

    как вам э́то нра́вится? — ¿qué le parece esto?, ¿(cómo) le gusta esto?

    как (ва́ши) дела́? — ¿cómo van sus asuntos?

    как ты сказа́л? — ¿qué (cómo) has dicho?

    как так? разг. — ¿cómo entonces (así)?

    как же так? разг. — ¿cómo puede ser (suceder)?, ¿pues cómo?

    как он уста́л! — ¡qué cansado está!

    как жа́рко! — ¡qué calor (hace)!

    2) нареч. относ. como

    я сде́лаю, как ты мне сказа́л — lo haré como tú me has dicho

    он поступи́л не так, как ему́ сове́товали — actuó no como (no de la forma que) le aconsejaron

    тако́й..., как — igual que...

    тако́в..., как — tal como...

    э́то меня́ удиви́ло сто́лько же, как и тебя́ — esto me asombró lo mismo que (tanto como) a ti

    3) нареч. образа действия cómo

    не всегда́ ва́жно, что говоря́т, но всегда́ ва́жно, как говоря́т — no siempre es tan importante lo que se dice, sino cómo se dice

    4) нареч. опред.
    а) cómo

    вот как э́то на́до де́лать — mira cómo (así) hay que hacerlo

    я страх как любопы́тна разг.soy extremadamente curiosa

    мне про́сто мо́чи нет как ску́чно разг.no puedo más de aburrimiento

    5) нареч. времени cuándo, en cuánto

    как в Москву́ пое́ду... — cuándo vaya a Moscú...

    6) нареч. неопр. разг. de una manera (forma) o de otra; во многих случаях остаётся без перевода

    нельзя́ ли как подеше́вле? — ¿no puede ser más barato?

    ты оде́лся бы как полу́чше — vístete (debías vestirte) lo mejor que puedas

    7) частица (для выражения удивления, негодования и т.п.) cómo

    как, (ра́зве) все тут? — ¿cómo, todos están aquí?

    как нет? — ¿cómo no?

    вот (оно́) как — por lo visto, a lo mejor; mira cómo...

    говоря́т, он уе́хал. - Как, уе́хал? — dicen que se ha ido. - ¿Cómo, se ha ido?

    9) частица разг. (при гл. сов. вида выражает внезапность)

    он как побежи́т (как побежа́л) — y echó a correr

    он как упа́л вдруг — y se cayó de repente

    10) союз сравнит. como

    широ́кий, как мо́ре — vasto como el mar

    как оди́н челове́к — como un solo hombre

    Толсто́й как писа́тель... — Tolstoi como escritor...

    он говори́т по-испа́нски, как испа́нец — habla (en español) como un español

    он поступи́л, как вы сказа́ли — obró como Ud. le dijo

    11) союз присоединительный (в качестве, будучи) como

    сове́товать как друг — aconsejar como (un) amigo

    как наприме́р — (como) por ejemplo

    как говоря́т — (como) dicen

    как изве́стно — (como) es conocido

    12) союз временной
    а) cuando; desde que

    как уви́дишь её, скажи́... — cuando la veas, dícelo...

    уже́ прошло́ три го́да, как... — ya han pasado tres años desde que...

    как то́лько... — en cuanto que..., tan pronto como...

    как вдруг... — cuando de pronto...

    тогда́ как — mientras que

    в то вре́мя как — al mismo tiempo que; mientras que

    ме́жду тем как — entretanto que; mientras que

    по́сле того́ как — después de que

    ка́ждый раз, как — cada vez que

    едва́... как — al punto que...

    едва́ то́лько... как — no hizo más que...

    то́лько..., как — sólo... cuando

    то́лько что..., как — no hizo más que... cuando, sólo... cuando

    13) союз причинный, уст., разг. porque
    14) союз условный разг. si

    что как в са́мом де́ле... — y si en realidad...

    - как нельзя
    - как раз
    - как скоро
    ••

    как ка́жется — según parece

    смотря́ как разг. — según como, conforme a; según y conforme

    как попа́ло — de cualquier modo, como sea

    вот как! разг. — ¡vaya, vaya!, ¡qué cosas!

    как же! разг. ( конечно) — ¡sin duda!, ¡ciertamente!

    а как же разг. — ¿y por qué no?

    как знать? разг. — ¿quién sabe?

    как когда́, когда́ как — depende de

    как кому́, кому́ как — según quien

    как ни..., как бы ни... — aunque..., a pesar de...

    как бы не... — ojalá (que) no

    как бы то ни́ было — como quiera que sea, sea como sea

    как бы не так! прост. — ¡de ningún modo!, ¡no faltaba más!; ¡ni por esas!

    как сказа́ть — quien sabe

    как есть прост. — de remate, totalmente

    как оди́н челове́к — todos a una

    ещё как! — ¡no sabe (usted) cómo!

    * * *
    1) нареч. вопр., воскл. cómo; qué

    как он э́то сде́лал? — ¿cómo ha hecho esto?

    как вам э́то нра́вится? — ¿qué le parece esto?, ¿(cómo) le gusta esto?

    как (ва́ши) дела́? — ¿cómo van sus asuntos?

    как ты сказа́л? — ¿qué (cómo) has dicho?

    как так? разг. — ¿cómo entonces (así)?

    как же так? разг. — ¿cómo puede ser (suceder)?, ¿pues cómo?

    как он уста́л! — ¡qué cansado está!

    как жа́рко! — ¡qué calor (hace)!

    2) нареч. относ. como

    я сде́лаю, как ты мне сказа́л — lo haré como tú me has dicho

    он поступи́л не так, как ему́ сове́товали — actuó no como (no de la forma que) le aconsejaron

    тако́й..., как — igual que...

    тако́в..., как — tal como...

    э́то меня́ удиви́ло сто́лько же, как и тебя́ — esto me asombró lo mismo que (tanto como) a ti

    3) нареч. образа действия cómo

    не всегда́ ва́жно, что говоря́т, но всегда́ ва́жно, как говоря́т — no siempre es tan importante lo que se dice, sino cómo se dice

    4) нареч. опред.
    а) cómo

    вот как э́то на́до де́лать — mira cómo (así) hay que hacerlo

    я страх как любопы́тна разг.soy extremadamente curiosa

    мне про́сто мо́чи нет как ску́чно разг.no puedo más de aburrimiento

    5) нареч. времени cuándo, en cuánto

    как в Москву́ пое́ду... — cuándo vaya a Moscú...

    6) нареч. неопр. разг. de una manera (forma) o de otra; во многих случаях остаётся без перевода

    нельзя́ ли как подеше́вле? — ¿no puede ser más barato?

    ты оде́лся бы как полу́чше — vístete (debías vestirte) lo mejor que puedas

    7) частица (для выражения удивления, негодования и т.п.) cómo

    как, (ра́зве) все тут? — ¿cómo, todos están aquí?

    как нет? — ¿cómo no?

    вот (оно́) как — por lo visto, a lo mejor; mira cómo...

    говоря́т, он уе́хал. - Как, уе́хал? — dicen que se ha ido. - ¿Cómo, se ha ido?

    9) частица разг. (при гл. сов. вида выражает внезапность)

    он как побежи́т (как побежа́л) — y echó a correr

    он как упа́л вдруг — y se cayó de repente

    10) союз сравнит. como

    широ́кий, как мо́ре — vasto como el mar

    как оди́н челове́к — como un solo hombre

    Толсто́й как писа́тель... — Tolstoi como escritor...

    он говори́т по-испа́нски, как испа́нец — habla (en español) como un español

    он поступи́л, как вы сказа́ли — obró como Ud. le dijo

    11) союз присоединительный (в качестве, будучи) como

    сове́товать как друг — aconsejar como (un) amigo

    как наприме́р — (como) por ejemplo

    как говоря́т — (como) dicen

    как изве́стно — (como) es conocido

    12) союз временной
    а) cuando; desde que

    как уви́дишь её, скажи́... — cuando la veas, dícelo...

    уже́ прошло́ три го́да, как... — ya han pasado tres años desde que...

    как то́лько... — en cuanto que..., tan pronto como...

    как вдруг... — cuando de pronto...

    тогда́ как — mientras que

    в то вре́мя как — al mismo tiempo que; mientras que

    ме́жду тем как — entretanto que; mientras que

    по́сле того́ как — después de que

    ка́ждый раз, как — cada vez que

    едва́... как — al punto que...

    едва́ то́лько... как — no hizo más que...

    то́лько..., как — sólo... cuando

    то́лько что..., как — no hizo más que... cuando, sólo... cuando

    13) союз причинный, уст., разг. porque
    14) союз условный разг. si

    что как в са́мом де́ле... — y si en realidad...

    - как нельзя
    ••

    как ка́жется — según parece

    смотря́ как разг. — según como, conforme a; según y conforme

    как попа́ло — de cualquier modo, como sea

    вот как! разг. — ¡vaya, vaya!, ¡qué cosas!

    как же! разг. ( конечно) — ¡sin duda!, ¡ciertamente!

    а как же разг. — ¿y por qué no?

    как знать? разг. — ¿quién sabe?

    как когда́, когда́ как — depende de

    как кому́, кому́ как — según quien

    как ни..., как бы ни... — aunque..., a pesar de...

    как бы не... — ojalá (que) no

    как бы то ни́ было — como quiera que sea, sea como sea

    как бы не так! прост. — ¡de ningún modo!, ¡no faltaba más!; ¡ni por esas!

    как сказа́ть — quien sabe

    как есть прост. — de remate, totalmente

    как оди́н челове́к — todos a una

    ещё как! — ¡no sabe (usted) cómo!

    * * *
    1. conj.
    1) gener. (для выражения удивления, негодования и т. п.) cюmo, cuan, como
    2) excl. cómo
    2. part.
    1) gener. cada vez que, conforme, desde que, en cuánto, que, qué, âðåìåñè cuándo ***, образа действия cюmo ***, присоединительный (в качестве, будучи) como ***
    2) colloq. de una manera (forma) o de otra, óñëîâñúì si ***
    3) obs. porque, причинный ***

    Diccionario universal ruso-español > как

  • 4 как раз

    [Invar]
    =====
    1. coll [usu. adv]
    timely, at the appropriate time:
    - perfect timing. "Я не рано пришел? - "Нет, как раз". I'm not too early?" "No, perfect timing."
    2. кому coll [subj-compl with copula (subj: a noun denoting footwear, a piece of clothing etc)]
    sth. fits s.o. exactly as it should:
    - X Y-y как раз X fits Y perfectly (just right);
    - [in limited contexts] X is just right for Y;
    - X fits (Y) like a glove.
         ♦ Продавщица с феноменальной скоростью завязала концы шнурка - и тронула носок башмака двумя пальцами. "Как раз!" - сказала она. "Новые всегда немножко..." - продолжала она поспешно, вскинув карие глаза. - "Конечно, если хотите, можно подложить косок под пятку. Но они - как раз, убедитесь сами!" (Набоков 1). With phenomenal speed the salesgirl tied the lace ends and touched the tip of the shoe with two fingers "Just right," she said. "New shoes are always a little " she went on rapidly, raising her brown eyes "Of course if you wish, we can make some adjustments. But they fit perfectly, see for yourself!" (1a)
         ♦ "Надевай, милая, мою синюю юбку. Она тебе... как раз будет" (Шолохов 2). "Put on my blue skirt, dear It'll be just right for you..." (2a).
    3. как раз кому, для кого coll [intensif Particle]
    (a person or thing is) suitable, appropriate for s.o.. (suit s.o.) just right; (be) just right (for s.o.); (be) just the (right) thing (for s.o.); (be) just the (right) one (for s.o.); (be) perfect (for s.o.); (suit s.o.) to a T (a tee).
         ♦ Когда совсем подошли к острову, стали видны ветряная мельница, прекрасная старинная изба, амбарные постройки - все пустое, неподвижное, музейное. Агеев усмехнулся. "Как раз для меня", - пробормотал он... (Казаков 1). When they came right to the island, they saw a windmill and a beautiful ancient farmhouse with its outbuildings and barns - all empty and without a sign of life, like pieces in a museum Ageyev grinned "Just the right thing for me," he muttered, (1a).
         ♦ [Фёкла:]...Уж каких женихов тебе припасла!.. Первый, Балтазар Балтазарович Жевакин, такой славный, во флоте служил - как раз по тебе придется (Гоголь 1). [F:] What a bunch of gentlemen I've got for you'. First, Baltazar Baltazarovich Zhevakin, such a nice gentleman, he served in the navy - he's just the one for you (lc) [F ]. What gentlemen I've got in store for you!. First, there's Baltazar Baltazarovich-just marvelous. A navy man. He'll suit you to a tee (1b)
    4. [intensif Particle]
    (used to emphasize the word or phrase to which it refers) namely (the person, thing, place etc) exactly; precisely; just; the very; right (when <then etc>).
         ♦...В то время я как раз и был самым молодым работником редакции (Искандер 4)....That is exactly what I was at the time - the youngest member of the editorial staff (4a)
         ♦ Если бы она написала мужу еще в войну: так и гак, мол, встретила человека... ей бы не в чем было упрекнуть себя... Но как раз вот этого-то она и не сделала. Не хватило духу. Пожалела (Абрамов 1). If she had written to her husband during the war to say, well, to say that she had met someone she would have had nothing to reproach herself with....But that was precisely what she had not done She hadn't had the heart. She had taken pity on him. (1a)
         ♦ Водку в буфете принесла ему высокая рыжая официантка. "Гениальная баба!" - пробормотал Агеев, восхищенно и жадно провожая её взглядом. А когда она опять подошла, он сказал: "...Вы как раз то, что я искал всю жизнь" (Казаков 1). A tall waitress with red hair brought him his vodka "What a girl," Ageyev all my life" (1a)
         ♦...Его невольно отрезвляла какая-нибудь ее интонация, смешок, веяние тех определенных духов, которыми почему-то душились как раз те женщины, которым он нравился... (Набоков 1)...He was involuntarily sobered by a certain intonation of hers, her little laugh, the smell of that certain scent which somehow was always used by the very women who liked him... (1a).
    5. [intensif Particle]
    (used to emphasize that sth. will happen, should be done etc) differently from the way stated, suggested etc:
    - (s.o. < sth.>) is <does, will etc> in fact...;
    - actually.
         ♦ "Ничего из этой затеи не получится". - "А вот как раз получится". "Nothings going to come out of this venture." "Quite the contrary, something will come out of it."
    6. obs [intensif Particle]
    (it is) probable (that sth. will happen):
    - s.o. < sth.> is very likely to...;
    - it is quite likely (probable) that...;
    - s.o. < sth.> may very well...;
    - [in limited contexts] it doesn't take much to...
         ♦ "Да, вишь, какая погода: как раз собьешься с дороги" (Пушкин 2). ".. But you see what the weather's like: it doesn't take much to lose your way" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как раз

  • 5 все

    I 1. всё; мест.; ср. от весь
    always, all the time; only, just

    все же — nevertheless, yet

    это еще не все — the story is not complete, this is not the whole story

    2. всё; нареч.
    1) always ( всегда); all the time, the whole time ( все время)
    2) ( до сих пор) still
    3) разг. ( только) only, all
    4) all the same ( однако); however, nevertheless ( тем не менее)

    как ни стараюсь, все не разбираю, что он говорит — however hard I try, I cannot make out what he says

    все труднее и труднее — increasingly difficult /hard

    ••
    II мн.от весь

    Русско-английский словарь по общей лексике > все

  • 6 все

    I всё
    с. р. к весь
    II всё, нареч.
    1) (всегда, всё время) toujours

    он всё в разъе́здах — il est toujours en voyage

    он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique

    2) (до сих пор, не переставая) encore
    3) (однако, тем не менее)

    как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas

    4) (перед сравн. ст.) de plus en plus

    всё да́льше — de plus en plus loin

    всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus

    5) (только, исключительно) разг. tout
    III
    мн. от весь
    * * *
    n
    1) gener. tout (при перечислении), dans sa totalité, l'ensemble de(...) (...), la totalité de(...) (...), tout (обычно с определённым артиклем), tout le monde, tout à tout, toutes, tous, pan(...) (...)
    3) abbr. ts (tous)

    Dictionnaire russe-français universel > все

  • 7 все время

    1. all along

    много времени тому назад; давным-давноa long time ago

    2. whole time

    сторожевой таймер; контрольное реле времениwatchdog timer

    показывать время; показывать, который часto tell the time

    Синонимический ряд:
    постоянно (проч.) вечно; всегда; завсегда; неизменно; постоянно

    Русско-английский большой базовый словарь > все время

  • 8 так как

    [subord conj; introduces a clause of reason]
    =====
    for the reason that:
    - because.
         ♦ Многие очевидцы этого утра теперь утверждают, что скот села Анхара предчувствовал начало боя, хотя с достоверностью этого утверждения трудно согласиться... Так как голодный скот, находясь взаперти, всегда даёт о себе знать, теперь трудно установить, в самом деле он предчувствовал кровопролитие или нет (Искандер 3). Many eyewitnesses now claim that the livestock of the village of Ankhara had a premonition the battle would begin that morning, although this claim is hard to authenticate.... Since hungry animals who find themselves penned up always make themselves heard, it is difficult to establish now whether they actually had a premonition of bloodshed or not (3a).
         ♦ Научная ценность её [ книги] невелика, так как почти все её идеи в той или иной форме обсуждались в западной литературе такого рода (Зиновьев 2). The scientific value of the book was minimal, as almost all its ideas had already been discussed in some form or other in Western literature of a similar kind (2a).
         ♦...О некоторых предметах я имел ешё весьма смутное представление, так как ничем, кроме римского права и отчасти гражданского, не занимался (Лившиц 1) I had only a very vague idea about some of the subjects because, apart from Roman law and to some extent civil law, I did not study anything (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > так как

  • 9 события не всегда поворачиваются так, как мы хотим, не все происходит в соответствии с нашими желаниями

    Универсальный русско-английский словарь > события не всегда поворачиваются так, как мы хотим, не все происходит в соответствии с нашими желаниями

  • 10 Наречия времени

    Temporaladverbien / Adverbien der Zeit
    Наречия времени указывают wann когда, seit wann c каких пор, bis wann до каких пор, wie lange cколько времени, wie oft как часто совершается действие:
    Heute ist Dienstag; wann ist Weihnachten? - Сегодня вторник, а когда Рождество?
    Ряд этих наречий указывают на время события или действия, в том числе на:
    • настоящее время
    jetzt сейчас, nun теперь, ныне, gerade в данный момент, как раз, sofort/sogleich немедленно, augenblicklich в данный момент, gegenwärtig в настоящее время, heute, heutzutage сегдня, в наши дни
    • прошедшее время
    anfangs сначала, вначале, gestern вчера, vorgestern позавчера, bereits уже, eben, soeben только что, damals тогда, früher раньше, neulich недавно, на днях, в последнее время, seinerzeit в свое время, vorhin только что, ( un)längst (не)давно, seither с тех пор, bisher до сих пор, noch ещё, kürzlich недавно, inzwischen между тем, unterdessen тем временем, einst когда-то, однажды, einmal однажды, ehemals когда-то, jemals когда-либо, vorher раньше, заранее, seitdem с тех пор
    • будущее время
    bald скоро, demnächst скоро, morgen завтра, übermorgen послезавтра, danach, nachher затем, после этого, nächstens в скором времени, на днях irgendwann когда-нибудь, künftig в будущем, впредь, später позднее, потом
    Некоторые наречия времени носят общий характер, не указывают на конкретное время:
    abends вечерами, allezeit во все времена, всегда, dann затем, endlich/schließlich наконец, erst только, лишь, сперва, häufig часто, immer, immerzu всегда, manchmal иногда, monatlich ежемесячно, morgens по утрам, mehrmals неоднократно, nie никогда, niemals никогда, оft, oftmals часто, stets всегда, täglich ежедневно, wöchentlich еженедельно, wieder снова, zugleich одновременно
    Некоторые наречия времени обозначают:
    • момент (или период):
    anfangs сначала, bald скоро, beizeiten заблаговременно, damals тогда, dann затем, demnächst скоро, eben только что, endlich наконец, eher раньше, gerade сейчас, jetzt сейчас, neulich недавно, niemals никогда, nun теперь, schließlich наконец, seinerzeit в своё время, soeben только что, sogleich немедленно, vorerst сперва, vorhin прежде, zugleich одновременно, zuletzt напоследок, zunächst сначала, gestern вчера, heute сегодня, morgen завтра, vorgestern позавчера, übermorgen послезавтра, heutzutage нынче, früh рано, morgen завтра; wann когда
    Наречие eben только что, как раз употребляется в прошедшем и настоящем времени:
    Eben war sie noch hier. - Она (вот) только что была здесь. (прошедшее время)
    Eben tritt er ein. - Как раз он и входит. (настоящее время)
    • продолжительность:
    allezeit во все времена, bislang до сих пор, bisher пока, immer всегда, lange долго, längst давно, nie никогда, niemals никогда, noch ещё, seither с тех пор, stets всегда, zeitlebens в течение всей жизни
    • повторение, частотность:
    bisweilen иногда, häufig часто, jederzeit в любое время, mehrmals неоднократно, manchmal иногда, mitunter иногда, порой, nochmals ещё раз, оft, oftmals часто, selten редко, zeitweise время от времени, wiederum снова; täglich ежедневно, wöchentlich еженедельно, monatlich ежемесячно, jährlich ежегодно, montags по понедельникам и т.д., abends по вечерам и т.д.
    • время, относящееся к другому времени (относительное время):
    indessen тем временем, inzwischen между тем, nachher потом, seitdem, seither с тех пор, unterdessen между тем, тем временем, vorher раньше, заранее
    Наречие einst когда-то, однажды употребляется в прошедшем и будущем времени:
    Er war einst ein guter Boxer. - Он когда-то был хорошим боксёром. (прошедшее время)
    Einst wird der Tag kommen, an dem wir uns wieder sehen. - Однажды наступит день, когда мы снова увидимся. (будущее время)
    Наречия schon, bereits, noch, erst дают оценку времени (= раньше / позже чем ждали):
    Er geht bereits / schon. - Он уже уходит.
    Er kommt noch. - Он ещё придёт.
    Ich bin erst um neun Uhr aufgewacht. - Я проснулся только в 9 часов.
    Er arbeitet schon 5 Jahre, sie erst 3 Tage. - Он работает уже 5 лет, она лишь 3 дня.
    Значение некоторых наречий можно понять только из контекста. Так, значение наречий  jetzt, eben, heute, gesternзависит от момента речи.
    Наречия dann, danach, seitdem указывают на ранее названное время.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Наречия времени

  • 11 один

    I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.
    II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.
    * * *
    числ.
    1) оди́н

    \один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному

    \один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н

    2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н
    3) в знач. сущ. оди́н
    4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

    Русско-украинский словарь > один

  • 12 Пояснения к союзам

    1. Предложения с союзами причины darum, deshalb, deswegen поэтому и другими объясняют, почему что-то происходит:
    Warum hat er sie nicht besucht? Er war krank, darum konnte er sie nicht besuchen. - Почему он не посетил её? Он был болен, поэтому он не мог посетить её.
    Weshalb musst du jetzt gehen? - Ich habe um 14.00 Uhr einen Termin beim Arzt, deshalb muss ich jetzt gehen. - Почему ты сейчас должен идти? Я записался на приём к врачу на 14 часов, поэтому мне сейчас надо идти.
    Weswegen ist der Unterricht ausgefallen? - Der Dozent wurde krank, deswegen ist der Unterricht ausgefallen. - Почему отменено занятие? - Преподаватель заболел, поэтому занятие отменено.
    Aus welchem Grund ist er aufgeregt? - По какой причине он взволнован?
    Er hat eine schlechte Nachricht von zu Hause bekommen, daher ist er aufgeregt. - Он получил плохое известие из дому, поэтому он взволнован.
    2. Предложения с союзами следствия also, so, folglich, infolgedessen, demzufolge, demnach итак, следовательно, insofern поскольку, насколько, если, пока, в той мере, что…и другими союзами выражают следствие, вытекающее из контекста:
    Alle Mitarbeiter sind angekommen, also können wir unsere Veranstaltung beginnen. - Все сотрудники прибыли, таким образом, мы можем начинать мероприятие.
    Alle Gäste waren sehr zufrieden, folglich ist die Party gelungen. - Все гости были довольны, следовательно, вечеринка удалась.
    Er hat sich mehrmals zur Arbeit verspätet, infolgedessen wurde er entlassen. - Он неоднократно опаздывал на работу, вследствие чего был уволен.
    Die Firma machte Bankrott, demnach mussten alle Mitarbeiter entlassen werden. - Фирма обанкротилась, следовательно, всех сотрудников пришлось уволить.
    Er kommt heute, insofern es ihm möglich ist. - Он придёт сегодня, если у него будет возможность.
    3. а) Предложения с уступительными союзами trotzdem несмотря на то, что; хотя, dennoch всё-таки, всё же; однако, allerdings однако, indessen всё же, однако обозначают ограничение или противоречие предшествующему высказыванию:
    Die Sonne schien, troztdem war es kalt. - Солнце светило, несмотря на это было - холодно.
    Die Arbeit war schwer, dennoch hatte ich Spaß daran. - Работа была тяжёлой, однако она доставляла мне удовольствие.
    Das Essen hat mir gut geschmeckt, allerdings war es etwas teuer. - Еда мне понравилась, однако она была несколько дорогой.
    Man machte ihm mehrere verlockende Angebote, er lehnte indessen alles ab. - Ему поступило много заманчивых предложений, однако он их не принял.
    б) Для усиления употребляется zwar хотя. Zwar может стоять на I или III месте:
    Zwar war er dabei, trotzdem hat er nichts gesehen. - Хотя он и присутствовал при этом, он ничего не видел.
    Er kennt mich zwar vom Sehen, allerdings grüßt er mich nicht. - Хотя он меня знает в лицо, однако не приветствует меня.
    в) К уступительным союзам относится также и aber doch, причем aber может стоять либо в начале предложения в нулевой позиции, либо вместе с doch в III (соответственно IV) позиции:
    Aber das kann doch nicht wahr sein! - Но ведь этого не может быть!
    4. Предложения с союзами времени dann, danach затем, da когда, daraufhin после этого, inzwischen тем временем и другими указывают на то, что действие развивается во времени:
    Er machte die Tür auf, dann betrat er das Zimmer. - Сначала он открыл дверь, затем вошёл в комнату.
    Zuerst spricht der Vorsitzende, danach machen wir eine Pause. - Сначала выступит председатель, затем сделаем перерыв.
    Sie war kaum auf der Straße, da begann es heftig zu schneien. - Едва она вышла на улицу, как начался сильный снег.
    Das Konzert war zu Ende, daraufhin verließen alle Zuschauer den Saal. - Концерт закончился, после этого все зрители покинули зал.
    Die Gäste gingen spazieren, inzwischen kochte die Gastgeberin das Essen. - Гости прогуливались, тем временем хозяйка готовила обед.
    5. Союзы, соединяющие главное предложение с придаточным предложением времени, имеют различное значение:
    1. dann указывает на последовательность действий во времени.
    2. danach указывает на последующее действие.
    3. da указывает на внезапно наступившее действие.
    4. daraufhin показывает, что одно действие следует за другим.
    5. inzwischen или unterdessen показывают, что действие происходит или происходило в какой-то промежуток времени.
    6. entweder – oder, nicht nur – sondern auch, weder – noch, bald – bald, mal – mal, einerseits – andererseits - эти парные союзы являются альтернативными союзами.
    В первом предложении указывается одна возможность, во втором – другая.
    * entweder oder или – или, либо – либо, entweder стоит на I или III месте, oder, как всегда, в нулевой позиции:
    Entweder er liest / liest er / er liest entweder ein Buch, oder er schreibt einen Brief. - Или он / он или читает книгу, или пишет письмо.
    * nicht nur – sondern auch не только, но и:
    Er war nicht nur ein guter Arzt, sondern er konnte auch gut singen. - Он был не только хорошим врачом, но и мог хорошо петь.
    * weder – noch ни…, ни … выражает двойное отрицание,   weder чаще стоит на III, реже на I, noch  стоит во 2-м предложении на I месте:
    Er wollte weder essen, noch (wollte er) trinken. - Он не хотел ни есть, ни пить.
    * einerseits – andererseits с одной стороны …, с другой стороны:
    Einerseits möchte ich gerne in der Großstadt wohnen, ander(er)seits ist mir das Leben dort zu teuer. - С одной стороны, я охотно жил бы в большом городе, с другой стороны, жизнь там для меня слишком дорогая.
    * mal – mal:
    Mal schreit sie wie ein Tier auf, mal weint sie wie ein Kind. - „То, как зверь, она завоет, то заплачет, - как дитя“ (А.С.Пушкин).
    * bald – bald то …, то …:
    Bald ist die Patientin optimistisch, bald ist sie verzweifelt. - Пациентка то оптимистично настроена, то она в отчаянии.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Пояснения к союзам

  • 13 крылатые слова и новая фразеология

    ниже приводятся новые крылатые слова, вошедшие в обиход в последнее время, а также «новая фразеология»; независимо от того, известно ли происхождение этих фразеологизмов, их статус — сам факт, что они воспринимаются как нечто относительно новое в языке, — сближает их с крылатыми словами

    Русско-английский словарь общей лексики > крылатые слова и новая фразеология

  • 14 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 15 Б-203

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ (ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ) НА СЕБЙ VP subj: human
    1. \Б-203 что, occas. кого (when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question) to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.: ( obj: inanim) X взял на себя Y - X took Y upon himself
    X took it upon himself to do Y X assumed (responsibility for) Y X took care of Y (in limited contexts) X handled (volunteered to handle) Y
    X-y пришлось (X был вынужден и т. п.) взять на себя Y - Y fell onto X's shoulders
    ( obj: human or collect) X взял Y-a на себя - X took (took care of, handled) Y.
    He странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
    Навряд ли он (Маркс) мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не (Marx) could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    Но согласится ли она?! - воскликнул Аслан. — Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?» — «Я всё беру на себя», - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Asian exclaimed. uShe loves me. How will I ever look her in the eye?" Til take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
    И Саша сказал только: «Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись». Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he (Sasha) had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
    Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её (дочь) на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен» (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her (our daughter). I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
    Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you-I'll take care of him.
    2. \Б-203 что to assume leadership of sth.: X взял Y на себя = X took charge (control, command) of Y
    X took over Y X undertook to direct Y.
    Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division-there's no one else who can do it.
    3. \Б-203 что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc)
    X взял Y на себя = X took the blame (the rap) for Y
    X took responsibility for Y X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
    «Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?» (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
    На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
    Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет» (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
    Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). ( context transl) Nadya had a firm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Б-203

  • 16 брать на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. брать на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. брать на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. брать на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > брать на себя

  • 17 взять на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. взять на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || X-y пришлось( X был вынужден и т. п.) взять на себя Y - Y fell onto X's shoulders;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. взять на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. взять на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > взять на себя

  • 18 принимать на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. принимать на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. принимать на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. принимать на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > принимать на себя

  • 19 принять на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. принять на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. принять на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. принять на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > принять на себя

  • 20 водиться

    1) водитися, водити товариство, товаришувати (товаришити), заходити з ким, чалитися до кого, накладати з ким. [Не хочу я - озветься Антосьо, - з мужиками заходити. Я з кодлом лісовим не накладаю (Л. Укр.)];
    2) (иметься) поводитися. [У нас сало таки поводиться];
    3) безл. (быть в обычае) - поводитися. [У нас іще сього не поводилося. Увесь вечір хазяйка все розказувала, як поводиться в панів (Квітка)]. Как водится - звичайно; як звичайно, звісно;
    4) вестися. [У нас индики не ведуться - мабуть не вміємо їх викохувати. У тому лісі вовки ведуться].
    * * *
    води́тися; ( дружить) зна́тися

    как во́дится — в знач. вводн. сл. як веде́ться, як заве́дено, як звича́йно, як во́диться; як пово́диться; ( как всегда) як за́вжди

    Русско-украинский словарь > водиться

См. также в других словарях:

  • все, как всегда — нареч, кол во синонимов: 5 • всё, как всегда (1) • как водится (20) • как всегда (18) …   Словарь синонимов

  • как всегда — чаще всего, как обычно, по большей части, привычно, обыкновенно, большей частью, как правило, как водится, как принято, по обыкновению, в большинстве случаев, обычно Словарь русских синонимов. как всегда нареч, кол во синонимов: 18 • большей… …   Словарь синонимов

  • всё, как всегда — нареч, кол во синонимов: 1 • все, как всегда (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Злоумышленники, как всегда, остались неизвестны — I Soliti Ignoti …   Википедия

  • как водится — См …   Словарь синонимов

  • Как продавали БМП-3 —        После разработки БМП 2 возникла идея создания новой машины, для которой разрабатывалась и новая база. По ее характеристикам, компоновке, типу двигателя было много споров, в конечном счете предпочтение отдали схеме с задним расположением… …   Энциклопедия техники

  • Как Обычно — I нареч. качеств. обстоят. 1. Так, как всегда; привычно. отт. Употребляется как вводное словосочетание, указывающее на то, что именно таким образом как всегда протекает действие. 2. Так, как все, ничем не выделяясь среди других; обыкновенно,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • как с гуся вода — как <будто, словно, точно> с гуся вода Разг. Неодобр. Ничто не волнует, не трогает, ничто не действует. = Хоть бы что. Кому? брату, сокурснику… как с гуся вода; с кого? с ученика, со студента… как с гуся вода. Видно, тебе… все как с гуся… …   Учебный фразеологический словарь

  • ВСЕ МЕНЯЕТСЯ — «ВСЕ МЕНЯЕТСЯ» (Things Change) США, 1988, 101 мин. Ироническая гангстерская комедия. Дейвид Меймит, драматург и сценарист («Почтальон всегда звонит дважды», «Вердикт», «Неприкасаемые»), в своей второй режиссерской работе вновь обращается к миру… …   Энциклопедия кино

  • как обычно — вводное выражение То же, что «по обыкновению, как всегда». Выделяется знаками препинания, обычно запятыми, или обособляется вместе с относящимися к нему словами. Подробно о пунктуации при вводных словах см. в Приложении 2. (↑Приложение 2) Как… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • Как говорит Джинджер — As Told By Ginger Тип …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»